6,2 Типологія партій і партійних систем Типологія партій і партійних систем є дуже важливим елементом їх політичного аналізу. Вона допомагає використати метод порівняння для з'ясування найсуттєвіших рис партійних систем і організацій, зрозуміти зміст і характер політичної боротьби. Спочатку зупинимось на типології партій. Враховуючи велику кількість критеріїв, за якими вона може здійснюватись, скористаємось для з'ясування цього питання таблицею 7.1. З таблиці видно, що класифікація партій може здійснюватись насамперед за їх організаційною структурою, відповідно до якої сучасні партії поділяються на кадрові, масові та партії виборців. За місцем і роллю у політичній системі вони бувають правлячі, опозиційні та партії протесту, а в недемократичних системах — також неподільно пануючі та нелегальні. Залежно від того, на якій соціальній базі формуються партії та чиї інтереси висловлюють, вони поділяються на загально¬національні (існують переважно в період національних рухів, коли утво¬рюються широкі загальнонаціональні коаліції), класові (та партії інших суспільних груп), а також міжгрупові і міжкласові, котрі виражають інтереси певного конгломерату заінтересованих груп. Типово класови¬ми в минулому були соціал-демократичні та комуністичні партії. Відповідно до того, що послужило безпосередньою підставою для виникнення партії (ідея, приваблива постать лідера, необхідність організувати вибори) розрізняють ідеологічні партії, програма діяльності яких тією чи іншою мірою обгрунтована теоретично; прагматичні або виборчі партії; харизматично-вождистські партії, у формуванні й діяль¬ності яких основну роль відіграє особистість лідера. Критеріями класифікації партій також є: відносини між партійним керівництвом і масами, ідейна орієнтація партій, а також їх ставлення до існуючого ладу, спрямованість політичного курсу (його співвідношен¬ня з напрямом суспільного прогресу), методи політичної боротьби і ставлення до політичних суперників. Ці риси обумовлюють поділ партій на демократичні й авторитарні, революційні й реакційні, радикальні, ліберальні і консервативні, а також (як найбільш узагальнюючий поділ партій за їх політичними курсами) на "ліві", центристські і "праві". Поділ політичних партій, рухів та інших об'єднань на "праві", "ліві", і центр, що є загальноприйнятим у сучасному світі, відображає розстанов¬ку політичних сил стосовно існуючого стану речей (статус-кво); вказує на прихильність партій до інноваційної (реформаторської чи революцій¬ної) або, навпаки, до охоронної (консервативної) чи реставраційної (реакційної) політичної діяльності; характеризує їх тактику, передусім вибір методів політичної дії (радикальних або поміркованих) та 6,3 Типологія партійних систем в сучасному світі Класифікація партій у межах груп грунтується на врахуванні поділів, що їх пропонують відомі партологи М. Дюверже та Дж. Сарторі, погляди яких поділяють і українські політологи — фахівці з даного питання13. Отже, згідно з класифікацією, представленою на таблиці, усі партійні системи поділяються на дві великі групи: альтернативні сис¬теми, коли владні структури формуються на основі конкурентних виборів і на зміну одній правлячій партії завжди може прийти інша, і неальтернативні, коли фактичне керівництво здійснює тільки одна партія і справжньої конкуренції у боротьбі за владу немає (хоч видимість плюралізму в деяких випадках може зберігатись). Демократичним режимам відповідають альтернативні системи, недемократичним (авторитарним та тоталітарним) — неальтернативні*. 7,1 Функції держави держава — це структурована і правовим шляхом унормована суверенна суспільна (публічна) влада, що здійснює контроль над даною територією і виступає від імені всього суспільства при вирі¬шенні внутрішніх і зовнішніх питань. Вона є основним системоутво¬рюючим елементом політичної системи. Для глибшого розуміння сутності держави важливо охарактери¬зувати її функції, структуру та форми. Суспільне призначення держави реалізується через її функції. Традиційно функ...